AmЯ йду серед тіней всGіма забAmутих,
ТAmіней тих кораблів, щGо потонAmули,
КGапітани дCавніх часів
На чFесть усіх королEів,
ЗнEов ведуть свої кFораблі
У пEошук рGайських крDmаїв G  з Eім'ям AmБога.
Am Я розкинув крилаG та зірвавсь у прірву,
F У похмуру осіньE, крізь холодну зливу,
Dm А знесилі крилаAm не підняли тіла
Dm Та не сталось дива,E знову впав у прірву.

Я йду серед тіней, мов сомнамбула,
Війська вбитих солдат, всіма забутих,
Мірний рух знівечених тіл,
Погляд мертвих очей,
Брудне пір'я зламаних крил,
Дзвін іржавих мечей - військо Бога!
Я зірвавсь у прірву та розкинув крила,
Крізь холодну зливу я злетів у небо,
Я співаю пісню про далекі зорі,
Я лечу до Бога, я лечу до дому!

Я йду серед руїн давнього горя
До безкраїх пустель мертвого моря,
Чорні ікла спаленних міст -
Тінь могутніх країн
Та провалля братніх могил безіменних царів -
Дітей Бога.

Я заплющив очі та розкинув крила,
Розтуливши хмари, я дістався неба,
Я збираю зорі у свої долоні,
Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом.
Розтуливши хмари, я дістався неба,
Я збираю зорі у свої долоні,
Dm Я торкаюсь сонця,F розмовляю з Богом,
Я, нарEешті, долетAmів!..