На все життя радість буття моя сім’я.
Є в мене кінь, є троє дітей, є жінка одна.
Гроші – сміття, та їсти нема – хіба це життя?
Тож, на м’ясо забили коня, бо не дала земля.

На все життя радість буття моя сім’я.
В хаті живуть троє дітей та жінка моя.
Гроші – сміття, та їсти нема, хіба це життя?
Залишилась без хати сім’я – знов не дала земля.

Не дала, не дала земля

Діти мої, жінка моя – це радість буття.
Гроші – сміття, та їсти нема – хіба це життя?
Продали хату, з’їли коня, лишилась сім’я.
Коли втретє не дала земля, то померла й вона.

Не дала, не дала земля (2)

Вже до кінця отрута життя моє буття.
Мав я коня, хату я мав, була й сім’я.
Гроші – сміття, та хто його зна, чия це вина,
Що нема ні сім’ї, ні коня. На хріна це життя.

Не дала, не дала земля (4)