Зліта моя Христинко –
Срібляста чистота,
Легка, мов павутинка,
Гарнесенька, проста.

Ласкаво Сонце гріло,
Нам вітерець співав,
Твій янгол легкокрило,
Тихесенько дзижчав.

Ти вгору запросила
Так радісно, легко
І Землю показала
Із Всесвіту свого.

Як хороше там було,
То промінь Бог нам дав.
Про біль душа забула –
Любов я тільки знав.

Онучка, ягодинка,
Який твій теплий край!
Та ніжная хвилинка –
Загублений мій Рай.

В твоїх обіймах Бога
Мені розкрилась суть,
Засяяла дорога,
З якої не звернуть!