Осінній ліс
Бринить всім віттям,
Пожовклим листям
Дме зоревій.
Печаль приніс
Журливий вирій,
І раптом стихло все
В полоні мрій.

Як гарно тут,
Літо бабине бродить,
Натхнення сходить
Згори до нас.
То нам приют
Наостанок приходить —
Природа годить
Чарівний спас.

Склепіння днів
Буя блакиттю.
Цією миттю
Сія життя.
Як відгук снів,
Між павутинням
Величний Світ майне
І майбуття.

А серце мре,
То сміється, то плаче.
Буття означе
Зарубку там.
Душа пливе,
Половіє в заметах.
То все у злетах
Дається нам.