Я знов сьогодні бачив маму,
Таке буває лиш вві сні.
Благав, просив ріднішу саму,
Щоби сказала щось мені.
Розмова та не відбулася, |
Я відчував свою вину. |
Мама пішла, в світ подалася, |
Себе питав: "Чому? Чому?" | (2)

Може, сказати не схотіла,
Що щось не так в житті робив,
Тому той мовчки полишила,
Щоб те шукав, що загубив.
В житті губив дуже багато, |
І добрих друзів, гарних справ, |
Мабуть, таки вже важкувато |
Те віднайти, що колись мав. | (2)

Я компенсую ті утрати,
Поки пульсує в жилах кров.
Чекаю, знову прийде мати
І розмову ту продовжить знов.
Я знов сьогодні бачив маму, |
Таке буває лиш вві сні. |
Благав, просив ріднішу саму, |
Щоби сказала щось мені. | (2)