Вій твоїх чудових
Дотик полохливий,
На щоці відчув я
В ту коротку мить.
Хай мене спитають: |
Чи я був щасливий? |
Спогад той далекий |
В серці забринить! | (2)

В пам'яті спливає,
Ти щось шепотіла,
Тільки слів ласкавих
Зовсім я не чув.
Як гроза весною, |
Серце стугоніло, |
Дотик вуст медових |
На губах відчув. | (2)

Мов птахи осінні,
Відлітають роки,
Вже не повернуть
Ті чудові дні.
Твій щасливий погляд,
сам не знаю доки,
Буду відчувати,
Наче уві сні...

Бо весна в природі
Кожен рік буяє,
А в житті людини
Для весни лиш мить.
Перший поцілунок |
Тільки раз буває, |
Молодість згадаєш - |
Серце защемить... | (2)