Я свою Україну
Як матір, як неньку люблю.
Ношу мов серцем калину,
Що квітне у ріднім краю.
А мати — журавка зажурить
Крізь вічні турботи й жалі.
Навчали і в роки похмурі
Робити добро на землі.

Приспів:
Приходжу знов і знову до родини,
Я з нею сум і радість розділю.
Щодня іду на поклик до людини,
Як матір Україну я люблю.

Я заповідь мамину знаю,
То совість моя у житті.
То голос із отчого краю,
Із ними я не в самоті.
Збираю зерно, до зернини,
До сонця виношу з пітьми.
На поміч спішу до людини,
Живу у братерстві із людьми.

Приспів: