Я – дівчина, богиня, просто жінка.
Руки не підніми, не оскверни.
Із мене починається стежинка,
Із мене починається стежинка,
Із мене починається стежинка
Твоєї чоловічої стерні.

Я – жінка, нероздільна суть Адама,
Ребром довічно серце бережу
І спокушаю райськими плодами,
І спокушаю райськими плодами,
І спокушаю райськими плодами,
Шляхи до щастя вірністю в'яжу.

Я – Муза, а тому, що просто жінка.
З долонь натхнення – мов жива вода.
Рукописів я списана сторінка,
Рукописів я списана сторінка,
Рукописів я списана сторінка,
Джоконда на полотнах молода.

Я – Геба, я – богиня, Афродіта.
В цілунку присмак меду і життя.
В мені ростуть твої майбутні діти,
В мені ростуть твої майбутні діти,
В мені ростуть твої майбутні діти,
Твій янгол-охоронець також я.

Я – ніжність, пелюстки троянд осінніх,
Весняний подих, рік гірських потік.
Я – жінка, вічна суть моя в цвітінні.
Я – жінка, вічна суть моя в цвітінні.
Я – жінка, вічна суть моя в цвітінні.
У тім, що просто поряд чоловік.