AmЯ втомивсь... сE7наги немає....
FМила, пожалA7ій!
DmВже до мене Amне літає
E7Мрій блакитних Amрій.
FНіч спустилась. CСяють зорі
A7В темній вишиDmні,
DmВ незміряноAmму просторі
FСвітятE7ься вогAmні.

Місяць сяє... сад дрімає,
Вітер шепче щось,
Стрункий ясен одмовляє,
Он співає хтось...
Та у серці згасла зірка,
Пісня не дзвенить,
А ридає гірко, гірко,
Молить і кричить.

Як би мила усміхнулась,
То в душі моїй
Пронеслися б, стрепенулись
Зграї ніжних мрій.
Як би голос ніжний, тихий,
Любий залунав -
На хвилину б, може, лихо
Він тяжке приспав.

Сміх ясний, як день блакитний,|
Не дзвенить... я сам |
Одинокий, безпривітний |
Віддаюсь пісням. |2p