Am/F/Dm/E7/Am/F/Dm/E7/

AmЧас не лікує.F.. Час не лікує..
DmТрішечки осінь, E7друзі й пісні.
AmЧас не лікує... FЛікує творчість,
DmМузика й слово... E7Проза й вірші.
GmЧас не лікує... A7Згадки зринають,
DmХтось награє тиху E7пісню - журбу.
AmЧас не лікує... Fце ж бо неправда,
EЩо про кохання Amможна забуть.

Am/F/Dm/E7

Час не лікує... Знову страждання,
В голосі сльози, в серці печаль.
Серце страждає, хоч сухі очі,
Плаче в зневірі тихо душа.
Час убиває щирі надії,
Знову зневіра... Знову не те...
Мов об асфальт розбиваються мрії,
Час не лікує... Він собі йде...

Він іде повз мого щастя ясного,
Що заблукало в тернистих шляхах.
Я вже втомилась знову і знову
Все без отвіту любить і страждать.
Ніби скінчилось... ніби забула...
Ніби у серці уже не болить.
Лиш одна згадка... Пісня знайома,
Все-таки люблю... - ще одна мить...

Час не лікує... Друзі лікують,
Хоч і вони можуть зрадить в цю ж мить...
Час не лікує... час не лікує...
Просто любов не минає повік...
Час не лікує... Згадки зринають
Хтось награє тиху пісню-журбу
Час не лікує... це ж бо неправда,
Що про кохання можна забуть.