AmОй, які тDmеплі E7у серпні Amночі,
AmА які гDmарні Gу тебе Cочі.A7..
A7Ми йдемо лDmугом E7понад воAmдою,|
DmЯк мені Amхороше E7із тAmобою! | 2p

Сідаєм в човен і рікою
Кудись пливемо за течією,
Казковим світлом нам сяють зорі
І, мабуть, заздрять нашій любові.

Як міг на світі раніш я жити,
Тебе не знати і не любити?..
Спасибі Богу, спасибі долі
За нашу зустріч із тобою!

Роки минули та не забулись
Наше кохання і наша юність,
Хоч посріблила вже скроні осінь,
Та пам'ятаю тебе я досі!

І завтра вранці, як зійде сонце,
Ти відчини своє віконце,
З сонячним сяйвом, з легеньким вітром
Ще доторкнуся вуст твоїх я!..