Кохання це зла штука і якби ми не кохали,
То навіть й би не знали,
Як тяжко переживати і вночі не доспати.

Вогонь вже згорів, а жар ще лишився,
Із попелу він спокійно світився,
Тут вітер прийшов
І жар він знайшов.

Я не можу вам сказати,
Як це тяжко відчувати,
Як серденько розбиває,
І життя на край тікає
Хоч дороги і не знає.

Кохання це та мука, яку ми завжди чекаєм,
Але часом відкидаєм,
Бо не здатні ще прийняти
Те тепло, що може нам хтось дати.

Я бачу спалах – це думки твої,
Вони сперечаються з думкою в мені,
І я дочекаюсь тієї хвилини,
Коли будемо разом...