Зникає враз блакитне небо
У чорних зіницях шамана –
Останнього із Могікан
І першого із серед нас.
Над річкою тануть верби,
І мокне в воді сутана
Загубленого в нірвані
І зупинився час.

Загубленого в нірвані
І зупинився час.

Приспів: (2)
Всесвіт малий, як клітка,
Простір, вузький, як шлях,
Доля – брехлива плітка,
А головне – в очах!

Зникає враз блакитне небо
У чорних зіницях шамана –
Він повернувся п’яний
Від віщих своїх сновидінь.
Над річкою тануть верби...
Та мабуть ще дуже рано,
Яка до біса нірвана?!
Коли лунає бій!

Яка до біса нірвана?!
Коли лунає бій!

Приспів (3)