Ключ – в мені, всі люди – двері
В світ, чекають де на мене.
Хтось мене покликав в темінь,
Я іду на поклик певно.

Дзвоник дзенькає над вухом,
Вище – зорі крижані
Я у кожні двері стукав,
Але всі вони пусті.

Приспів:
Я іду на поклик певно!

Вдень, вночі я відкриваю
Всі замки, та марно те.
Наче є ключі від раю,
Шкода, рай не знаю де.

Скрегіт, біль. На темнім розі
Чорний хтось пройшов крізь мене,
Дзвоник дзенькнув на порозі,
Двері грюкнули у темінь.

Приспів