Ой там піді Львовом в першім абтайлюнку. Да гей!
Там сидить Петлюра у своїм штелюнку.

Ой сидить він, сидить та й думку думає. Да гей!
Та до свого войска телєґрам пускає.

– Чи ви, браття, спали, чи ви в карти грали. Да гей!
Що ви Україну полякам продали?

– Ані ми не спали, ані [в] карти грали. Да гей!
Тільки ми команди доброї не мали.

Бо перша команда була підплачена. Да гей!
А друга команда була намовлена.

А трета команда о тім ніц не знала. Да гей!
Що за тисяч марок Вкраїна продана.

А в п’ятницю рано, о шестій годині. Да гей!
Злапали Петлюру на нашій машині.

А в суботу рано, о п’ятій годині. Да гей!
Уже наш Петлюра на польській машині.

А в неділю рано ще сонце не сходить. Да гей!
А вже наш Петлюра по Варшаві ходить.

Ой ходить він, ходить, шабельков махає. Да гей!
Та січових стрільців у поміч благає.

– Високі Карпати, спустіться на долину. Да гей!
Січовії стрільці, прийдіть на годину.

Січовії стрільці прийшли на годину. Да гей!
А вже розібрали нашу Україну.