Ой то тая доріженька, що веде на Крути,
Де загинули студенти, щоб волю здобути.

Ворогів стократ там було, а студентів триста,
До Вкраїни в них палала віра й любов чиста.

Вони вірили, що прийде той час, та хвилина,
Що постане незалежна наша Україна.

Своє життя всі віддали у бою завзятім,
За Вкраїну самостійну з ворогом проклятим.

Лютував ворог скажений, як лунало "Слава!",
Хоч ми згинем, та воскресне вільная держава.

Віддав життя по-геройськи український цвіт,
Своїм вчинком здивували вони увесь світ.

Про ваш подвиг не забудем ніколи, ніколи,
Бо за волю життя дали ви, наші соколи.