Чи то буря, чи то грім,
Чи гуде хмаролім,
Що земля на сто миль стогне грізно?
Люди йдуть, як той бір,
Чути сурму: "Позір!
В ряд ставай, щоб не було запізно!"

То двигнувся в поход
Український народ,
Щоб здобути собі лучшу долю,
Най ревуть боруни,
Та най б’ють перуни,
Він як повінь розллється по полю.

Де ж є сила така,
Щоб спинити могла,
Весь народ, як він з місця двигнеться.
Чути клич: "Гей позір!"
У руках блис топір,
Дух росте, серце молотом б’ється.