Пригадаю тебе
Серед квітів весняних,
Що любуються
Рясним цвітінням своїм.
Пригадаю той вечір
У травах духмяних,
Де вперше сказала:
Ти будеш моїм!

Приспів:
Ти мені дарувала безсонії ночі, |
Ти мені дарувала медові вуста, |
Ти мені дарувала всю ніжність жіночу, |
Ти мені дарувала любові слова! | (2)

Не судилося нам
Бути вдвох із тобою,
Усе зникло в минуле,
Обмите дощем,
Але спогад про тебе
Іще мучить до болю,
Ранить серце
Безжалісно, ніби мечем!
Ти повір, я
Хотів би усе повернути,
Як вертаються
Птахи, думки і весна,
І тебе, боязку,
До грудей пригорнути,
І сказати,
Що кращої в світі нема!

Приспів.