Розтанула блакить,
Що день і ніч єднає,
В душі тривожна мить,
А на вустах "кохаю".
Глибини осяйні,
У очі поглядаю,
Озера неземні
Відлунюють "кохаю".

Приспів:
До квітучого саду прийду, |
Бо серденьку самотності досить. |
Я на щастя своє, чи біду |
Із тобою стрічатиму осінь! | (2)

Зустрілися вуста,
Їх питиму до краю.
Купальська ніч густа
Вишіптує "кохаю".
Так солодко цвіте
П'янке любові зілля,
І не питай мене
Яким буде похмілля.

Приспів. (2)