І затремтіли руки матері...
Як дощ на вікнах.
Затріпотіли дні сльозами -
Так повільно...

Опало листя серед літа -
Погоріло.
Це материнські сльози
Крапали на сина тіло...

Пройдисвіт-протяг порожньо
Блукав в кімнаті,
Шукав кого б в цих стінах
Міцно обняти.

Запахло жовтим воском -
Погасла свічка.
Життя стомилось, на чолі
Печальна стрічка.

Дзвін, дзвін
У серці б'ється!
Дзвін, він
До нас озветься!

Дзвін, дзвін
У серці б'ється!
Дзвін, він,
він голосно озветься!

Коли полином вибух
Пролунав так гірко -
На небі ангел засвітив
Наднову зірку.