Нехай краще очі плачуть, ніж душа,
Бо не варті тії сльози і гроша.
Нехай сонце ясно світить людям всім,
Усміхнуся я до доньок й мовлю їм!

Приспів:
Діти мої, діти,
Наче в полі квіти,
Все б для вас зробила,
Боженько, дай сили!
Діти мої, діти,
Як же вас зростити?
Ви - моя опора,
Хай мине вас горе!

Не судилось моїй ненці легко жить,
Та зуміла нас навчити світ любить.
Дарувала найдорожче – мить життя -
І молилася за доньок, як і я!

Приспів.

Для людей ми виростали, мов з води,
А з чола її не стерти сивини.
Занесло мене від роду вдаль життя,
Й знов тепер, як колись мама, мовлю я!

Приспів.