В золотих покосах
Заблукало літо...
Стало враз, як осінь,
Ніжно-сумовито...

Приспів:
Може, це і правду
Нашептали клени:
Вже не прийде завтра
Літечко до мене...

Золотим світанком
Не ввірветься осінь,
Не вплете серпанки
У пшеничні коси...

Приспів.

Не вернеться в поле
Волошковим цвітом...
Стало все навколо
Ніжно – сумовитим...

Приспів. (2)