Гори чарують, як завжди,
На них хоч з космосу гляди,
Не відведеш очей, а ні на мить!
Краса неначе моря гладь,
Та не хвилюються, стоять
І ріжуть неба синього блакить.

Приспів:
А, покоривши стрімку вершину,
Глядиш із гордістю в долину -
Це ж під тобою хмари вже пливуть!
Снують тумани, мов дими,
Та є ще на світі такі, як і ми,
А значить і гори, і гори живуть!

Та піднімаєшся все вище,
А вітерець холодний свище,
І не сховаєшся від нього тут ні де.
І, мабуть, в горах ти не в перше
Та не стає від цього легше,
Бо сам не знаєш, що на тебе жде...

Приспів.

Глибока прірва, каменепад,
Не офіцер ти, не солдат,
І командира не виконуєш наказ.
Але вперед і ні кроку назад,
Товариш поруч, наче брат,
Такий як і ти сміливий скелелаз!

Приспів.

Синіють гори - красота,
Лякає трішки висота,
Хоча і не раз ти у гори ходив.
Та манить вершина,
Неначе перлина,
Яку ти ще так і не покорив.

Приспів.