Згадай ту мить...
Згадай ту мить - зустрілись наші очі,
Враз зникло все - лишились тільки ми...
Нектар кохання надпили охоче
Серед морозно-сніжної зими...
Нас не лякали бурі-хуртовини:
Той білий танець нас заполонив,
І модні манекени із вітрини
Нам заздрили під віхоли мотив...

Приспів:
А зима засипає
Білим золотом місто,
Хтось малює мережки
На віконному склі...
Невідомий митець,
Мов коштовне намисто,
На вечірнім бульварі
Нанизав ліхтарі...

Пройшли роки - і знову заметілі
Нам у волосся заплітають сніг...
Такий знайомий аромат ванілі
Привів нас до кав'ярні на поріг,
Як і колись забудемо про каву,
Хай за вікном метелиця мете,
Ми втопимось у поглядах ласкавих,
Що сніг іде, нам байдуже на те...

Приспів.