Над квітучим Яремчем у сизім тумані,
Із-далеку видніються засніжені гори Карпати,
Сонечко на килимі трав засіває квіти духмяні,
І стежина в'ється, де цвіте червона рута і м'ята.

Із далека летять птахи, де сяє сонечко Карпат,
Скупатись у кришталевій водичці - на озеро Синевир,
Де оксамитові вечори розсипають щастя зорепад,
І відлунює водоспадом водограй із високих гір.

Я закохалась до безтями у цей мальовничий край,
Де дзвенять бистрі потоки, хвиля Черемоша і Прута,
Гуцул виграє на трембіті, линуть струни понад плай,
Смарагдове літо надихає піснями і воскресає душа.

Не шукай срібні перлини у заморських світах,
В чужому краю - втіхи, де Альпи, Кавказ і Пальмір,
А їдь у Карпати, підіймайсь на Говерлу, наче птах,
І віднайдеш щастя під зеленим кленом Верховин.

На високій долині в травах пасе вівці вівчар,
Жене отару до чистої водиці цілющого джерела,
Сонечко ллє проміння до синіх гір із-за хмар
І дуби, граби шелестять листям, радіють співу солов'я!