По небі хмари похмуро пнуться,
Дощі холодні дивують світ.
"Хіба це літо!" - усі сміються,
Де ж літня спека мені скажіть!
Та сумувати ніяк не хочу,
Бо літнє сонце і теплий рай
Мені замінять кохані очі,
Твоїх усмішок водограй.

Приспів:
Ти виглядаєш в своє віконце,
Смієшся ніжно, хоч крадькома.
І серцю тепло, тепліш за сонце,
Дощів і вітру мені нема.

Як добре, мила, що ти щохвилі
В думках про мене, ти оберіг,
Що захищає й дарує силу,
Чаклуєш в літо дощі, чи сніг.
Та сумувати ніяк не хочу,
Бо літнє сонце і теплий рай
Мені замінять кохані очі,
Твоїх усмішок водограй.

Приспів.