Я вже не той, що був колись:
Літа, розкидані війною,
По скронях тихо розійшлись,
Як дим, легкою сивиною.

Не та вже, серденько, і ти:
За роки суму і розлуки
Обличчя встигло одцвісти
І погрубіли ніжні руки.

І я не той, і ти не та,
Але чуття вогнем палають,
Бо для закоханих літа
Ніколи значення не мають.