Колись, коли мине років ріка,
Коли наш час у безвісти мине,
На тиху згадку втраченим рокам:
Ви скажете, ви скажете:
"А він любив, любив мене".

І в найтихішу ніч проснеться час,
І прямо в очі ніжний сум війне...
Вже догоратиме чужих чекань свіча,
Згадаєте, згадаєте:
"А він любив, любив мене".

На перепуттях стомляться віки,
І досвід літ довірою майне,
А ви згадаєте, згадаєте рядки,
Давно, давно, давно, давно...
"А він любив, любив мене...