Ти поглядом очей полонила мене,
Запала у душу глибоко-глибоко!
За смарагдові очі полюбив тебе,
За пишні коси, які ллються потоком!..

А я шаленим вітром лечу до тебе!
І стою, мов прикутий, під твоїм вікном, -
Озовись, моя люба!.. Вийди до мене!
Та поклич у свій рай лебединим крилом!..

Я присяду, сяду у трави запашні...
Під калиною буду тебе чекати,
І місяцем гляну у покої твої,
Щоб тобі, мила, серенади співати!..

Прошу тебе, вийди у вишневий сад,
Де пахнуть матіоли вечорові! -
I нам усміхнеться літній зорепад,
Подарує казкову мить у любові!..