Ти наснився мені у казковому сні,
Я чекала стільки літ весною і літом...
Неждано прийшов, нахилив зорі ясні -
Розплітав мої довгі коси тихим вітром...

О, мій Князю Місяцю, близький і далекий,
Так хочу поділитись щастям із тобою,
Донести пісню землі на крилах лелеки,
Щоб мелодія дзвеніла про кохання луною...

Зупинився час, мить прекрасна і чудова...
Ти мене цілуєш, голубиш в обіймах ночі,
І із уст лине золотий голос, ласкава мова,
Даруєш усмішку, іскряться радістю мої очі...

За руку ведеш у розмай, у наш тихий рай...
І зорепад випромінює щастя до світанку,
У білім шаті немов у цвіті білосніжний май,
Я насолоджую душу, як у травах ніч циганка...

О, мій коханий, не залишай, не йди від мене!..
Ти - моє сонце, небесне причастя у пісні, у слові,
Із тобою пливу на човні у море, в синє небо...
Ти - мій величний капітан, єдиний у любові!