Коханий, світанковий мій, озвись!
Кигиче в небі осінь журавлина...
Летить, летить у ворлооку вись,
Видзвонює на сонці тополина...

Приспів:
Ти бережи в мені тополю -
Я розцвіту, я розцвіту
До тебе квіткою любові
У прохолодному саду!..

Мрійливо марять пухом весняним
В своїм сріблястолистім ореолі
Мого буття безпутні дивосни,
Мого життя розкрилені тополі...

Приспів.

Коханий, світанковий, я одна!
Та не клену гірку жіночу долю.
Така ось недоречна і смутна, -
Що, кажуть люди, схожа на тополю...

Приспів.