Сплітала косу мені мати
Раділа, що довга зроста.
Вплітала любов і надію,
А долю чомусь не вплела.

Приспів:
Квітчастим вбранням полонила
На заздрість цвіла, як весна,
А долю мою притрусила
Засніжена біла зима.

Як боз розцвітає весною,
Немов про життя нагадав.
Як ми розлучились з тобою,
Він щиро тебе не пускав.

Приспів.

Ще будуть цвісти гарні квіти
І сонце світить навесні
А вітер настирливо й звично
Несе мені холод і сніг.

Приспів.