Промчалися роки,
Зосталася мить,
Сповільнені кроки
І час пролетить...
Нехай вже не буде
Тієї весни,
Та хто з нас забуде
Той біль, поясни.

Зустрілися пізно –
Загублений час,
Співали нарізно
Птахи не для нас...
Негадана осінь –
Рясний листопад,
Закохана й досі –
Слова невпопад.

Я знаю, не варто
Палити слова,
Негаснуча ватра
Допоки жива...
Та осінь вже знала –
Вона золота!
Нарешті з'єднала
Солодкі уста!..