Ой, у поли, у поли,
Де літають два соколи.
Там моя дівчина
З чорними очима
Яру пшениченьку поле.

Ой, поле ж вона поле,
На ту гору споглядає.
Ти, дівчино, "ку-ку"
Подай мені руку,
Бо я тебе вірно кохаю.

Ой, рада ж би я рада,
Тобі ручку подати,
Коли ж лежить нелюб
На правій рученьці,
Боюсь го ся скорняти.

Ти, дівчинонько люба,
Ти відсунься від нелюба.
Бо я стрілю з дуба,
Тай уб'ю нелюба,
Як сивого голуба.

Ой, чи вцілиш, чи не вцілиш,
Шуму крику наробиш.
Сідлай, хлопче, коня,
Виїжджай із двору,
Ти не мій, а я не твоя.

Милий коня осідлає
Та й до него примовляє.
Худко, коню, худко,
До Дунаю прудко,
Бо тонути гадаю.

Як приїхав до Дунаю
Та й до рибки примовляю:
Прийми, рибко, тіло,
А ти, Боже, душу,
Бо загинути мушу.

Ой, загину, загину
Та й за яку причину?
За ясненьке личко,
За чорнії брови,
За зрадливу дівчину.