Це було навесні,
Коли сад розквітав
І пісні голосні соловейко співав.
І здавалось, мені, -
Хоч бували ми разом немало, -
Ти тоді і сама ще не знала,
Чи люблю, я, чи ні.

Приспів:
Зустрічі, ніжні вiтання,
Юності радісний час!
Щастям безмежним осяяло нас
Вірне, гаряче кохання.

Про ту правду ясну
Ти у серця спитай:
Воно любить весну,
Любить рідний наш край
І дівчину одну,
Бо милішої в світі немає.
Це ж про неї воно вже співає
Тиху пісню свою.

Приспів.

Гасли зорі-вогні,
Темна нічка була,
Ти в знак дружби
Мені свою руку дала.
І розвиднілось знов...
Почуття того словом
Не зміриш!
Як же гарно,
Що в дружбу ти віриш,
Віриш в нашу любов!

Приспів.