Наталочко, ти кароокая,
Наталочко, чому не любиш ти мене?
Скільки забрала ти |
Тих чудових вечорів весни? |
Вже минає тепле літечко - |
Не повернеться назад... | (2)

І все пройшло, і все минулося,
І все пройшло, і не вернеш,
Зозуля кувала, щастя-долю |
Віщувала нам |
І конвалія цвіла в гаю, |
Бо це було у маю... | (2)

І знову сум запав у душу мою,
І знову сум,
Чому так важко на душі,
Але прийде весна |
І зозуля знову закує. |
Ми зустрінемося у гаю, |
Де конвалія цвіте. | (2)