В синім небі ген далеко від землі
Пролітали сизокрилі журавлі.
Вранці-рано прокричали наді мною:
"Якщо хочеш ми візьмем тебе з собою".
Я б полинув з вами аж до тої хати,
Де лишились сині очі як блавати.
Та мені піднятись в небо вже не сила,
Зла недоля обламала мої крила.

Ви ж летіть мої кохані журавлі,
Поклоніться рідній батьківській землі.
Подолайте злі вітри і сіру стужу,
Моїй милій передайте як я тужу...
Я б полинув з вами аж до тої хати,
Де лишились сині очі як блавати.
Та мені піднятись в небо вже не сила,
Зла недоля обламала мої крила.