Гаї шумлять біля потоку,
Де хвиль весняна течія.
Прощай, кохана кароока, |
Прощай, пораднице моя. | (2)

В далекий край я від'їжджаю,
А ти крізь даль і довгі дні,
Немов погожа зірка в маю, |
Світи надією мені. | (2)

Нехай насняться карі очі
І голуба небесна вись,
Дніпровські ночі, любі ночі, |
Дe ми стрічалися колись. | (2)

І стане легкою дорога,
І пригадається ізнов
Очей закоханих тривога, |
Твоя незраджена любов. | (2)