Йде нога чужинця по святій землі,
Вмить осиротіли горді кораблі,
Вірними присязі, просимо наказ:
Оборони!

Вороги в ефірі брешуть, наче пси,
Спереду - шакали, зрада - зі спини.
Вірними присязі, чуємо наказ:
Оборона!

Оборона свого дому!
Це - оборона: свій за свого!

Глянцеві мундири, бляхи і чини,
Що ж не додивились, як не вберегли?
Славою в кишені, з волею в руках:
Оборона!

Назавжди лишились там брати мої,
Вірними народу, вірними собі.
Знов посеред ночі я кричу у сні:
Оборона!

Оборона свого дому!
Це - оборона: свій за свого!
Оборона свого дому!
Це - оборона: свій за свого!
Оборона!