Багряні заграви вогнем обпекли небосхили,
Окроплена кров'ю земля просякала щораз,
Мутант двоголовий над здобиччю хижо проквилив,
І мати Вкраїна на захист покликала нас!

Не стались ховатись в льохах, шпиталях, за кордонах,
Усі, хто не щур, не могли на той бій не піти,
Суворо й мовчазно вдягнули на плечі погони,
І перед церквами поклали на себе хрести!

Ми йшли за батьківський звичай, за шляхетність майдану,
Ми йшли за майбутніх дітей, за квітучий розмай,
За пам'ять безсмертну Жизневського і Нігояна,
Від гада дводзьобого йшли заступити свій край!

Ми йшли за старенькі хатки і будинки висотні,
Здіймались в атаки в промерзлих донецьких степах,
І нишком просили героїв небесної сотні:
Замовити слово за кожного на небесах...

Нам сонце пекло, нас безбожно кусали інсекти,
Нам на ніч стелив супостат мінометним вогнем,
Та поруч тримались десантники і "Правий сектор",
Гуртом ворогів переможем і переживем!!!

А як доведеться офіру сплатити священну,
До радості сєпарам і москалям до пихи,
Царицю небесну помолимо благословенну,
Умовити Сина простити нам наші гріхи...