Як не при на рожен - а дожити до смерті стане,
Чим себе не дури і чого собі не обіцяй –
Ти ще годен пройти через війни або майдани,
Але, чорт забирай, тебе виїсть тривога оця.

В нас немає імен, але ми іменуємо зброю,
Наче дітям своїм роздаємо святі імена,
Бо пройшовши війну, ще ніхто не лишився собою –
В тебе є автомат і оця розпроклята війна.

Паралельні світи перетнуться в твоєму окопі,
Кров твоя і земля – як полотна військових знамен.
І ані у Москві, ані навіть у ситій Європі
Жоден тлустий мудак не дізнається наших імен.

На світанку до нас позлітаються міни і круки,
Але що тобі в тім, коли знаєш, що правда – твоя.
Захищай її так, щоб від жаху здригалися суки,
І пили валідол, твого ґвера зачувши ім'я.