Нашепотіла строфи... Олексій Бик
Текст пісні
-
Текст пісні Катерина
Нашепотіла строфи ці
Моя печаль, моя химера –
Не довіряючи паперу,
Пишу я вірші на руці...
На склянку мерзлого дощу
Мене запросить ніч осіння,
І я, не маючи терпіння,
На пальці риму пропущу...
І будуть вірші знов – із тих,
Що не допишуться ніколи,
Бо вже стоять дерева голі,
А я пишу лише для них...
Бо ми із ними як мерці –
Життя зайшло за половину...
Заплаче осінь, як дитина,
І змиє вірші на руці...
Моя печаль, моя химера –
Не довіряючи паперу,
Пишу я вірші на руці...
На склянку мерзлого дощу
Мене запросить ніч осіння,
І я, не маючи терпіння,
На пальці риму пропущу...
І будуть вірші знов – із тих,
Що не допишуться ніколи,
Бо вже стоять дерева голі,
А я пишу лише для них...
Бо ми із ними як мерці –
Життя зайшло за половину...
Заплаче осінь, як дитина,
І змиє вірші на руці...
Внески:
