Для нього увесь світ зійшовся тільки в ній,
У снах й безсонні спокою не знає,
Хоч у стосунках, як в напруженій струні,
Все ж на взаємність щиру він чекає...
Та ось, здавалося, дарує доля шанс,
Як зрання, ледь відкрила очі сонні,
І випадково на його ім'я, якраз,
Натиснула вона у телефоні...

Приспів:
Випадковий ранковий дзвінок,
То була тільки іскра надії,
Що до щастя залишився крок,
Та, на жаль, не здійснилися мрії...

І радощам у нього не було вже меж,
Що на кінець здійсниться його мрія...
Від здивування ледь оговталася теж,
Подякувала лиш за розуміння...
Коли для спілкування вартувало слів,
Розмова закінчилась на півслові,
І тоді тільки зрозуміти він зумів,
Що той дзвінок всього лиш випадковий...

Приспів.