Гном Олександр Ігнатуша

Текст пісні

  • Текст пісні Микола
Все я знаю, коли я помру
Стану гномом в атласнім жилеті,
По мені буде гном’ячий труд
Золотить на сервізах букети.
Не герой, не пророк, не мудрець,
Що я вмію? Сміятись і плакать.
Пломенітиме мій каптурець
Між бокалів, мов квіточка маку.
Я любитиму цукор і кмин,
Малиновий лікер і гостинці,
Серед довгої мами-зими
Буду спать в порцеляновій скриньці.

Я навчуся хороших манер,
В порцелянових дам делікатних,
Заведу собі тростку і лорнет,
А також цвіркуна-музиканта.
І з маркізом зіграю в пікет,
А з маркізою вивчу дуетик,
І тихенько поскаржусь валету,
Що безсмертя моє залегке.

І століття, і друге, і третє,
В час, коли за віконечком сніг
У старенькім картатім жилеті
Буду жити на радість поетам
І малятам казки бубоніть.
О, не плачте, живі, по мені...

Оцінити цей розбір
Внески:
Микола
Микола
anonim