Весною в рідному краю
Я знов з травою розмовляю
І думку зважую свою,
Мов небо зоряного краю.

Приспів:
Тут хати отчої поріг,
Тепло родинної оселі,
І пам'ять, наче оберіг,
Тримає дні - сумні й веселі.

По краплі засвічу красу -
І стане ще світліше в світі.
Її ж, мов серце, пронесу
В однім довічнім заповіті.

Приспів:
Тут хати отчої поріг,
Тепло родинної оселі,
І пам'ять, наче оберіг,
Тримає дні - сумні й веселі.