Краю рідний, древлянська земля,
Пахнуть хлібом поля і лугівка.
І сьогодні мене окриля
Праслов'янське село - моя Білка.

Наче небо, заквітнуть льони,
Зачаровані співом блакиті.
Тут з дитинства гаї і лани -
Найрідніші для мене у світі.

Приспів:
Під рідним небом між людьми живу,
Голубить сонце очі і траву.
То ж квітнуть мої думи і чуття -
З дитячих років і на все життя.

Тому для мене зблизька і здаля
Колиска долі - батьківська земля!

Знову птахом лечу я сюди -
До криниці свого дивокраю...
Чую голос родинний завжди,
Кожну стежку там знову пізнаю.

Приспів:
Під рідним небом між людьми живу,
Голубить сонце очі і траву.
То ж квітнуть мої думи і чуття -
З дитячих років і на все життя.

Тому для мене зблизька і здаля
Колиска долі - батьківська земля!