Один два три чотири
Починаєм знову, знову
Перегляд сторінок крізь очі
Розганяє втому
П’ять шість сім вісім
Дія бездіяльності єдиної системи
Це факт
Залишки формальність
Дев’ять десять далі, далі
Ніхто не чує що з’їдає потроху
Його свідомості деталі
І знову
Нуль один два один один
Несамовита гра
Системні почуття людей
Починай з нуля

Ти бачиш їх
Але не можеш сказати стоп
Тебе з’їдає почуття реальності
Це твій квиток
До ілюзій тих
Що не існує насправді там
Ти не один такий не сам
Довірся почуттям

Обернись
Побачиш що ти не один
Не будеш ти сам
Зупинись
Секундами щастя рахуй
Хвилини життя
Залишки кращого тримай у собі

Секундами минають дні
А ти не чуєш
Знову позаду тебе лунають кроки
Цифровими фантазіями
Наповнені дні
Але ми не такі одні
Поруч з нами люди усюди
Своїми власними очами існують
Будують все
Далі, далі
Більше не почує ніхто
Твого реального життя деталі
Дедалі гірше
Думка цифра
Й знову нуль один
Ціле життя
У пікселях картин