Зоряна, жадана ніч палає в лузі,
Зачекай, кохана, йде коваль із кузні,
Посивілий, грізний, руки й очі чорні,
Тільки скрипка й пісня, наче жар у горні!

Приспів:
Як вогню соліста стрінем коваля,
Просимо присісти з нами скрипаля,
Хай загра вогнисто, щиро заспіва,
Я тобі любові розкажу слова!

Грала-вигравала скрипка ковалева,
Нас обох єднала струночка сталева,
Бо коваль - провісник, знає таємницю
І дзвінкої пісні, і дзвінкої криці!

Приспів.

Він веде у буднях з молотом розмову
І дарує людям щастя, мов підкову,
На земну оселю щедру пісню має,
Де кує зозуля, там коваль співає!

Приспів. (2)

Я тобі любові розкажу слова!