Відлітали лебеді на південь.
Холод лютий незабаром прийде.
Так вже їм судилось в світі жити -
Час від часу треба їм летіти.

Приспів:
Вірна любов, незрадливе кохання -
Тільки удвох зустрічати світання.
Вірна любов - це себе віддавати,
Падати вдвох, чи крило підставляти.

Приспів.
Вже чекало їх осіннє небо:
Так далеко їм летіти треба!
Клин уже сховавсь за сині хмари,
Та одна чомусь відстала пара.
Приспів.
У лебідки з крилечком щось сталось,
Як вона у небо підіймалась,
Та відчув коханий ті страждання -
Залишились вдвох на зимування.
Приспів.
І зима колючим вітром била,
Й холод їм морозив ніжні крила,
Але їх незгоди не здолали,
Бо вони так віддано кохали.
Приспів.