Я не чекаю від життя подарунків,
Я їх дарую собі сама.
Люблю прикраси, гарні квіти, лаштунки,
Та все це є, але тебе лиш нема.
Лише для тебе я була неземною,
Лише для тебе мої квіти цвіли,
Була щасливою я поруч з тобою,
Та тільки де ж, коханий, ти?

Приспів:
Доле, моя доленько, почекай!
Ти від мене, доленько, не втікай,
Я тебе однаково дожену,
Я тебе до серденька пригорну!

Я так хотіла жити в світі кохання!
До тебе йшла я ночі й дні,
Але не квітами, а лише стражданням
Життя стелилося мені.
Хоч не була до мене доля привітна,
Та вірю я: ще мені пощастить.
Тебе чекаю, як весняного цвіту,
І він до мене ще прилетить!

Приспів.